Еліф Іскендер

Еліф Іскендер (Elif İskender) народилася 27 серпня 1973 року (за одними джерелами — в Ізмірі (İzmir), за іншими — в Анкарі (Ankara)). Мистецьку освіту розпочала на кафедрі драматургії факультету красних мистецтв університету "Докуз Ейлюль" (Dokuz Eylül Üniversitesi Güzel Sanatlar Fakültesi Sahne Sanatları Bölümü Dramatik Yazarlık Ana Sanat Dalı), а згодом перейшла на акторський відділ театрального факультету Державної консерваторії Анкари при університеті Хаджеттепе (Hacettepe Üniversitesi Ankara Devlet Konservatuvarı Tiyatro Bölümü), де навчалася в таких метрів сцени, як Джюнейт Гьокчер (Cüneyt Gökçer), Лемі Більгін (Lemi Bilgin) та Четін Текіндор (Çetin Tekindor). Магістерський і докторський ступені здобула в університеті "Докуз Ейлюль"; магістерську роботу під керівництвом професора Оздеміра Нутку (Özdemir Nutku) присвятила темі "Ферхан Шенсой і Ортаоюнджулар" (Ferhan Şensoy ve Ortaoyuncular), а докторську дисертацію — темі "Пропозиція моделі вступних іспитів у сучасному акторстві" (Çağdaş Oyunculukta Giriş Sınavları İçin Bir Model Önerisi). Широку відомість здобула завдяки ролі Бесіме в серіалі "Чалукушу" (Çalıkuşu, 2013) — її природна гра та виразна міміка привернули увагу глядачів. Знялася також у серіалі "Біла брехня" (Beyaz Yalan, 2015) та в інтернет-серіалі "2 жінки, 2 життя" (2 Kadın 2 Hayat, продюсер — Окан Баюльген). У кіно з'явилася у фільмах "Пісочний замок" (Kumdan Kale, 2006), "Буде, буде!" (Olur Olur!, 2014) та "Вчорашні діти кохання" (Aşkın Dünkü Çocukları, 2025), а 2021 року зрежисувала й продюсувала проєкт "Я, Анатолія" (I, Anatolia). Упродовж академічної кар'єри виховала чимало відомих акторів, серед її учнів — Сарп Апак (Sarp Apak), Онер Еркан (Öner Erkan), Енгін Алтан Дюзьятан (Engin Altan Düzyatan), Есра Більгіч (Esra Bilgiç), Онур Булду (Onur Buldu), Еліф Бюшра Пекін (Elif Büşra Pekin) та Шебнем Бозоглу (Şebnem Bozoğlu). Продовжує викладацьку діяльність в університеті Бейкент (Beykent Üniversitesi), а наразі веде власну акторську академію в Лондоні. Є членкинею професійних наукових об'єднань, бере участь як членкиня журі в конкурсах і кастингах молодих талантів у Туреччині, виступає з доповідями на конференціях в Туреччині та за кордоном. Захоплюється фехтуванням, пілатесом та верховою їздою. 2000 року брала участь у "Другому фестивалі жінок-творчинь двох морів: Середземного та Чорного" (Second Festival of Women Creators of the Two Seas) з роботою "Голос Ізміра / Деспіна з Карантини" (Voice of İzmir / Despina of Karantina).